СУЧАСНІ МЕТОДИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНОВИЩА

СУЧАСНІ МЕТОДИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНОВИЩА

Найсуттєвіша риса ХХ століття – створення людством низки смертельних загроз своєму розвитку та існуванню. Це наслідок накопичення людством помилок у стосунках з довкіллям, ігнорування ним навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій. Йдеться про наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне й кількісне зниження природних умов і ресурсів, необхідних і достатніх для існування живого, передусім  людини.

Україна може служити наочним прикладом усього спектру антропогенних екологічних проблем і катастроф сучасності. В 1992 році вона визнана державою екологічного лиха. Однією з причин такого становища є те, що на кількість населення, яке складає тільки 1% від населення Землі, видобувається і переробляється майже 5% світового обсягу мінеральних ресурсів, тобто в межах України діє могутній фактор перетворення ландшафту і забруднення довкілля.

Отже із всього вищесказаного можна зробити висновок, що на даний момент країна потребує посилення діючих та винаходу нових методів управління природоохоронною діяльністю. До цих методів можна віднести екологізацію виробництва, екологічний менеджмент, екологічна експертиза, екологічний маркетинг, екологічна паспортизація підприємств.

З метою подолання екологічної кризи в країні потрібно здійснити екологізацію виробництва, бо саме в процесі праці проявляється органічний зв'язок людини і природи. Адже практично всі матеріальні блага, що їх споживає людина, є модифіковані людською працею елементи природи. Відповідно до власної мети й інтересів, людина впливає на природу з допомогою техніки і технологій, що втілюють відкриті нею закони природи. Розв'язуючи конкретні виробничі завдання, ми об'єктивно змінюємо природу. Однак і вона - також здійснює зворотний вплив на розвиток виробництва і життєдіяльності людей. Екологізація виробництва може здійснюватися різними шляхами: впровадженням раціонального природокористування (заощадження природних ресурсів, економія витрат сировини, палива та енергії тощо), проникненням екологічних нововведень у промисловість (виробництво продукції тривалого використання, споживання відновних природних ресурсів взамін невідновних, комплексна переробка сировини та утилізація відходів виробництва і споживання, використання нетрадиційних джерел енергії), удосконалення і модернізація технології виробництва.

Тернопіль тоне у смітті

Сусіди сміття – жителі Малашівців – в кінці весни надали «владі» кредит довіри на три місяці, за які просили вирішити проблему звалища. Пройшло чотири місяці, а результату не було. Обдурені та залишені в біді люди взяли звалище в оточення, заблокувавши заїзд сміттєвозів. Із того часу Тернопіль потонув у смітті. Обіцянки політиків пливли, мов ріка, але жителі вже не вірили. Тернопіль декілька тижнів захлинався у лайні, після чого «влада» рішуче взялась за питання. З екранів телевізорів ми почули – про все домовлено. Зрештою, сміття, бодай де, почало потрохи зникати.

Це не заслуга політиків, які, будучи самі представлені в міській раді, принесли сміття під свої ж двері, звинувачуючи владу, тобто себе. Вирішення все-таки знайшли, хоч і не дуже правильне. Як виявилось, частково проблему сміття в Тернополі вирішили завдяки вивезенню відходів аби куди. Тобто, машини вночі вивозять сміття туди, де ніхто не бачить – у кар’єри, в ями, в ліси. Сміття вивозять всюди. Очевидно, але комунальні підприємства не могли б цього робити без погодження з «владою».

Жителі Березовиці рішуче виступили проти сміттєвого заводу, адже саме на території їх підприємств хочуть його побудувати. Тому протягом зібрання їх переконували у необхідності вирішення проблеми. Загальні збори не були сюрпризом для влади, але представників, які дійсно займаються цим питанням, не було. Натомість виступали та обіцяли різні політичні сили, через слово проголошуючи назву своєї організації, аби за них голосували на виборах. Дійшло до анекдотичного, бо згадали СРСР, який ніби розвалили українці, КДБ, який, виявляється, теж побороли українці. Питали навіть, за які партії голосувати, відвівши основну тему якомога далі.

Кожен виходив до мікрофона зі словами та проханнями знайти вихід, але жоден нічого не запропонував. Склалось враження, що понад 10 років усі протирали штани, а тепер прокинулись – перед наступними виборами. Людей просто переконували, що питання сміття треба вирішити сміттєзаводом. Дуже смішно було, коли представники влади йшли до мікрофона та кричали що влада нічого не робить! У них дуже гарно виходило обливати брудом себе ж самих. Пропонували скинути мера, але ж проблему зі сміттям це не вирішить. Депутати писали у своїх програмах про те, що слід щось уже робити зі сміттям, але за півроку нічого так і не вдіяли. Політики лають один одного, звинувачують владу, але ж влада – це і є вони. Інші партії та організації пропонували альтернативи, які зводились лише до побажань. Хтось відкрито рекламувався, але від реклами сміття теж не поменшає.

Екологічна ситуація в Тернопільській області погіршала на третину

Рівень викидів шкідливих речовин на Тернопільщині зріс на 30,56% порівняно з 2006 з 2005 роком. Погіршення екологічного стану зумовили підприємства, діяльність яких пов’язана з транспортуванням газу, каже начальник обласного управління охорони навколишнього середовища Орест Сінгалевич. Також негативно впливають на атмосферу підприємства сільськогосподарської та переробної промисловості.

 –        Ріст викидів відбувся через збільшення кількості підприємств малого та середнього бізнесу, – пояснює пан Сінгалевич. – Збільшило викиди Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ “Львівтрансгаз” та три цукрові заводи області.У Тернополі ж вагомим чинником забруднення повітря є автотранспорт. Найбільше викидів спостерігається в години пік на транспортних розв’язках на вулицях Острозького, Живова, Збаразькій, Шептицького, каже пан Сінгалевич. До речі, в Тернополі щільність викидів шкідливих речовин в 10 разів перевищує середню по області. Але за цим показником наше місто все рівно входить у п’ятірку найчистіших обласних центрів.

Сміттєвий апокаліпсис у Тернополі відкладається

Тернопільський окружний адміністративний суд розглянув позов Тернопільської міськради стосовно рішення Державної екологічної інспекції України, яким було заборонено вивозити відходи на Малашівське сміттєзвалище.

Міськрада вимагала скасувати його. В обґрунтуванні клопотання наголошувалось, що рішення першого заступника головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Кошелєва І.І. призведе до погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в місті Тернополі та може стати

передумовою надзвичайного екологічного стану внаслідок поширення епідемії, епізоотії в зв’язку із сезонним підвищенням температури повітря у весняно-літній період. З метою недопущення заподіяння шкоди правам, свободам і інтересам жителям Тернополя міська рада просила постановити ухвалу про забезпечення адміністративного позову. Суд клопотання задовольнив. Про це повідомила речниця мерії Катерина Калуш.

Відтак рішення екологів судом зупинено. Копія ухвали направлена сторонам у справі. Ухвала підлягає до негайного виконання. За словами Катерини Калуш, в ухвалі суду також зазначено, що акт позапланової перевірки є не зовсім об’єктивним.

Відтак сміття з Тернополя продовжують вивозити у Малашівці. Але вже на законних підставах.

Давайте зробимо наше місто Тернопіль чистішим!

Давайте зробимо наше місто Тернопіль чистішим!

Одне з основних завданькожної людини – це охорона навколишнього середовища в її мікрорайоні. І головне – районній владі слід повернутся обличчям до екологічних проблем, виходити з цими проблемами на обласний і державний  рівні. Тому що більшість цих питань "впирається" в брак коштів, яких ніколи немає. Але основна проблема – це брак ініціативи. Оскільки є елементарні речі, на виконання яких не потрібно багато грошей. Швидше за все потрібно змінити у свідомості кожної людини її ставлення до оточуючого середовища та його проблем. Але, безумовно, потрібно вирішувати ці завдання лише за участі громадських діячів, або влади міста. Адже потрібні кошти, щоб створити сміттєзвалище, якого у місті немає, заміну каналізаційної мережі і створення очистннх споруд.

Таким чином, аналізуючи згадані вище чинники, можна прогнозувати погіршення екологічної ситуації у найближчі роки, якщо паралельно із реалізацією заходів щодо стабілізації економіки не будуть робитися адекватні кроки в екологічному плані. При цьому має бути чітко визначена мета досягнення екологічного балансу, коли загальний обсяг антропогенного навантаження на навколишнє середовище буде меншим або дорівнюватиме екологічному ресурсу території.

Виходячи із необхідності досягнення екологічного балансу та для покращення стану довкілля міста, необхідно вирішити протягом наступних років ряд завдань, головними з яких вважаються:

Ø     Підвищити відповідальність державних осіб та установ, від яких залежить стан навколишнього середовища;

Ø     Проводити екологічно-просвітницьку роботу серед населення району;

Ø     Основну увагу звернути на конкретну участь у цій справі учнівської молоді, громадських організацій, оскільки даному питанню практично ніхто не приділяє належної уваги;

Ø     Негайно вирішити питання реконструкції в місті всієї каналізаційної та водопровідної мережі, які перебувають в аварійному стані та спорудження очисних споруд, оскільки місту загрожує екологічна катастрофа;

Ø     Організувати збір, транспортування, утилізацію відходів у всіх населених пунктах району та влаштування полігонів твердих побутових відходів, їх повну паспортизацію;

Ø     Досягти стабільного зниження обсягів скиду стічних вод у відкриті водойми і підземні горизонти;

Ø     Створити мережу контрольних і діагностичних пунктів автотранспорту, налагодити постійний контроль якості автомобільного пального.

Ø     Вирішити на державному рівні питання виділення коштів, необхідних для екологічного оновлення району.